Основні теми:

25 березня 2010 р.

State of Play (2009)

Політичний трилер
Кіно дивиться на одному подиху. Дуже динамічне. До гри акторів претензій нема. Сценарій звичайно кривуватий але головне що збережена динаміка. Бен Аффлек, Расел Кроу та Хелен Міррен кіно просто прикрашають. При стандартному наборі персонажів - журналісти, політики, лоббісти, корупціонери, у фільмі все одно не передбачуваний сюжет. Кароче політичний трилер це те, що можноа подивитися одного вечора і забути. Але один перегляд стане цікавим.

Так цілком пристойний трилер, часу не змарнуєте.
Оцінка: 7/10

23 березня 2010 р.

Daybreakers (2009)

Фантастичний фільм жахів про вампірів
А знаєте, як на диво кіно сподобалось
Не дивлячісь на загальну вампіроманію у кіно та літературі, авторам вдалося зліпити досить оригінальний сюжет, і зняти його цікаво, динамічно. Напевно на користь пішов сумашедший бюджет - аж 20 міліонів доларів. Напевно зараз принцип такий - чим меньший бюджет тим креще кіно.
Оцінка: 7/10
Рекомендація: не шедевр, але дивитися цілком можно

22 березня 2010 р.

Браун Ден. Утраченный символ

Трилер, містика
Третя книга про Роберта Ленгдома

Особливості електронного кингочитання це те, що ти не потрапляєш у залежність від ринкових штучок. Бо прийдеш до крамниці а там на всіх виднох місцях бестселеи, бестселери... Хочеш-нехочеш - передивишся. А так всілякі бестселери на мій рідер заходять з великим запізненням. Отак я познайомився з "Кодом Давінчі". На диво вдала книга, та на диво вдалий фільм. Спроба прочитати більш ранні твори автора лише зміцнили мене у думці що Код то лише випадкова вдача. І ось поїхали люди автобусами та метром тримаючи в руках нову книжечку Брауна. Дочекався свого часу, скачав, відкрив.... Така сама убога писанина як і ангели-демони чи цифрова фортеця. Слабенько, похіпцем, нелогічно, незв'язано, не цікаво. Фтопку.

Оцінка: 5/10
Рекомендація: ну хіба що з великої нудьги

29 грудня 2009 р.

Defying Gravity 2009


Фантастичний серіал від каналу ABC
Відзняли 12 серій першого сезону, я додивився до 6-ї.
Земля 2052, готується експедиція до Венери, але все не так просто. Якась таємниця на кораблі, у ЦУПі та в екіпажі. Купа таємниць. А ще вони всі в різний час перетрахались між собою. В смислі члени екіпажу. А ще якісь інопланетяне єсть, але уряд їх приховує.
Основні події серіалу то відносини між членами команди та ЦУПівцями, половина хронометражу відсилання до подій 2-3 річної давнини.
Я люблю фантастику, я люблю фантастичні серіали. Але це сіра нудьга а не серіал. Мені навіть не цікаво чим воно все має скінчитися.

Рекомендація: нудьга сіра дивитись не варто
Оцінка: 3/10

Lib.rus.ec and Flibusta.net


На Лібрусеке робиться щось загадкове та підозріле. Після кількамісячної облоги копірайтерами через ДДОС атаки, падіння та недоступності серверів наступила тиша. Ніби власники бібіліотеки домовились що не будуть викладати "свіжі" книги на протязі кількох тижнів даючи можливість продати якусь кількість книжок за гроші. Але це не страшно, мені не пече почекати 2-3 тижні поки книга надійде у вільний доступ, чи скачати її на меньш популярних сервісах. Але тепер останні новини мене геть засмутили. Ніби власники Лібрусеку, змінили орієнтацію та збираються зробити свій проет... платним. Отакої. Що до чого я ще не розібрався. Але поки під своїм логіном нормально заходжу та качаю що треба...



Але світ не без добрих людей. Як тільки пішли чутки про копірастичну контрреволюцію на Лібрусеке у мережі одразу... виник проект-клон Флібуста.нет. Поки працює нормально. Бібліотека є дзеркалом Лібрусека + всі новинки доступні одразу.

28 грудня 2009 р.

Moon (2009)


Фантастичний фільм, малобюджетний :)

2012 та Місяць я дивився один за одним. І це кіно стало яскравим прикладом як можно за смішні гроші зняти кіно з одним(!!!) актором. Кіно чудове, вдале, зі змістом.
Дія фільму відбувається на космічній копалині розташованій на зворотній стороні місяця. Персонал копалини - одна людина, один робот та кілька автоматичних харвестерів. Тривалість контракту - 3 роки. А далі починається саме цікаве.
Чудове кіно в стилі класичної зоряної фантастики. Блеск.

Оцінка: 9/10
Рекомендація: обов'язково подивіться

2012 (2009)


Фільм-катастрофа. Фантастика.

Убогий фільм. Ніякий. Провальний сценарій. Не логічний сюжет. Купа натяжок. А ще є спецефекти, тіка кіно це 1.сюжет, 2.акторська гра, 3.режисерська робота. І якщо це все на рівні, то власне і спецефекти не дуже потрібні. А тут навіть маштабні спецушні штуки виглядали смішними.
Згадався одразу "День незалежності", "Армагедон", "Післязавтра". Цілком пристойні кіна. А це - лайно. Хто дивився в кінотеатрі - той спонсорував недбале ставлення до киноместецтва та відверте шахрайство.

Мій рейтинг: 3/10
Рекомендація: дивитися не варто

27 грудня 2009 р.

Панов Вадим. Продавцы невозможного.


Вадим Панов. Продавцы Невозможного.Анклави 4
Фантастичний роман, кіберпанк, фентезі
Четвертий роман з серії Анклави, гадаю що передостанній.

Про Панова я дізнався як про автора серії романів Тайний Город. Прочитав пару-трійку перших романів поставив на них хрест. Книги були відверто слабкі, вторинні, та не професійні. Так ми і жили, Панов писав чергові томи про таємничі раси що живуть у Москві а я цого не читав. Але від кількох людей чув відгуки що книжки ці не такі погані, і чим далі тим цікавіші та професійніші.
Так надибав я нову серію Панова - Анклави, яку разпочав роман Московський Клуб. Стиль кіберпанк. Майже чистий крутий кіберпанк. Недалеке майбутне, реалістичні технології, ломщікі з суперпроцесорами у голові, генетично змінені бійці, мегакорпорації і т.д.
Із задоволенням прочитав всі романи серії, серія не проста, вона "з ідеєю" і ідея ця розкривається лише потроху і далеко не в першій книзі.

Рекомендація: якщо любите кіберпанк то точно варто прочитати.
Оцінка: 8/10

8 грудня 2009 р.

Зыков Виталий. Под знаменем пророчества.


Фентезійний серіал. Наразі вийшло чотири томи.
Взагалі тема "наші там" за умов правильного застосування дуже продуктивна. І цього разу автор засунув до фентезійного світу цілих п'ять молодих людей. І обійшовся з ними круто. Помучав покидав познущався.
Саме цінне у фентезійний книзі це світ, а світ автору вдався. Реалістичний детально вимальований з цікавою історією, логічною магією, проблемним сьогоденням. Все гармонійно та логічно. Взаємодія рас та сил. Опис воєн, боїв, політики та дипломатії.
Світ не справедливий небезпечний але такий привабливий. "Нашим" також не переливки. Одразу вир неприємностей і загроз.
Загальне враження від серії дуже позитивні. Цілком придатна до читання. Якісне класичне фентезі.
Тепер про погане. Три перших романи я прочитав із за захопленням, спокійно чекав четвертого. Дочекався. Ні, не чим не гірше попередніх. Але... Поет в Росії більше ніж поет. Таке враження що усі автори популярного чтива у РФ мусять відбувати панщину у "міністерстві правди". Відпахав свої трудодні і товаріщ Зиков. Дуже поганий персонаж король одної невеличкої держави був охрещений Мішко І Свілі, а якщо хтось не здогадався то автор ще примусив бідного короля з'їсти хустку... Ну і якже обійтися у фентезійному романі без авторських роздумів на тему америки та оранжевих революцій. Одразу після ельфів, драконів та магів сама актуальна тема російської фентезі це "сволочі піндаси"... Дело Лукьяненко живьот і побєждаєт. Одне слово КАЦАПИ.

Рекомендації: ну навіть не знаю. Книжки якісні але автор уйобок. Купувати точно не варто.

Оцінка: 8/10 за всю серію. -1 за останній роман.

Всі книги автора на Лібрусеке.

10 листопада 2009 р.

Джевага Сергей. Посох для чародея.


Роман фентезі.
А починалось все не так погано. Простенька невибаглива але приємна фентезюшка. Навіть фентезійний світ мав певні оригінальні риси. Не шедевр але як чтіво для метро згодиться. І ось на 33% книги воно полізло. А жив наш герой на території яка зветься "вільні землі" а по сусідству там була така країна "окраіна" народ там жив не дуже гарний. І бідний і злий. На заробітки їздив до сусідів. І якщо всі інші раси та народи світу розмовляли літературною російською мовою (навіть гноми) то жителі цієї убогої країни ясна річ говорили на "окраінском діалекте". Що ще додати? Аффтор мудак, таке читати себе не поважати. Видалити файло. Мудака у чорний список. 

Нее, я краще третю частину Алюмена прочитаю)))


Рекомендація: на смітник урода

9 листопада 2009 р.

Гленда Ларк. Та, которая видит.


Роман фентезі.
Мій англійський на жаль не дозволяє мені читати англомовну белетристику в оригіналі. Тож мені цілком доводиться покладатися на перекладачів московських видавництв.
Тим більше задоволення від рідких знахідок дійсно якісних книжок.
Цей роман саме з цього числа. Рідкої якості оригінальний фентезійний світ, соціальна структура, магія, історія - все якісний оригінальний продукт. Написано легко, події розвиваються швидко, герої живі та яскраві. Що ще треба для гарної фентезі?
Сюжет переоповідати не буду, краще самі почитайте. Сподобається, гарантую.

До речі у цієї книжки є два продовження, якраз їх скачав, але навіть якщо продовження виявляться (як часто буває) слабкими, то це не зіпсує враження від книги. Перший роман абсолютно завершений та виважений твір.

Оцінка: 9/10
Рекомендація: читати
Скачати на Лібрусеке

The Art of War

У січні у московському музеї східного мистецтва спільно з японською амбасадою проводили виставку самурайського спорядження, побуту, мистецтва "The Art of War". Я ясне діло завітав. Виставка була оформлена дуже сучасно та видовищно. Зали де стояли самурайські обладунки були затемнені, грала музика, підсвічувались лише експонати. Не, холера, вони реально нагадували якихось космонавтів з альдебарану, а аж ніяк не людських воїнів. Ну добре, дивимося фотки:



Ви не лякайтесь, то лише інструкція для самурайських перукарів)))

6 листопада 2009 р.

Киз Грегори. Пушка Ньютона


Фантастичний роман. Альтернативна історія

Два тренди: перший дуже апетитна анотація та ніби непогана серія, другий занадто багато критичних відгуків... Все ж вирішив спробувати. Ідея роману шикарна. От тіки написано абсолютно не цікаво, сіро, передбачувано. Герої не живі а світ нереальний. Тільки гарної альтернативної ідеї недостатньо для роману.
Дії відбуваються у альтернативному світі у 1720-их роках. Точка відгалуження винаходи Ньютона у галузі метафізики. За чим послідував прогрес у науках. Але все одно іде війна за іспанську спадщину. І Мальборо рветься до Парижу озброївшись гарматами з самокерованими ядрами. А у Парижі править 100-річний Король Солнце. Інтриги, змови, винаходи, любов і зрада. І як не дивно абсолютно не цікаво.
Кинув на 50%.


Оцінка: 4/10 (за ідею)
Рекомендація: не можу я уявити за яких обсавин і кому буде цікаво таке читати

4 листопада 2009 р.

Глуховский. Метро 2034


Фантастичний роман. Постапокаліпсіс.
Я випадково надибав першу книгу Глуховського Метро 2033. Тоді це ще був не не мега-бестселлер, а простий але дотепний інтернет проект. І книжка мені сподобалась. Простий як пісня постапокаліпсичний бойовичок який зручно читати відкривши програмку з мапою московського метро. Мандри героя тунелями та станціями метро. Різноманітні суспільства, мутанти, бої та пригоди. Хороший розважальний роман. Але вдалий маркетинг та брак якісної розважальної літератури перетворив цю книгу у якусь культове філософське явище. Тому не дивно що Глуховському довелося писати продовження. Цей роман вже зробили культовим ще до виходу. В Росії навіть розвішували рекламу Метро 2034 на білбордах. Ну і я скачав це творіння. Що сказати, повна та нудна фігня. Абсолютно нецікаво, жодних цікавих ідей, подій чи героїв. Якщо перша книжка була бойовиком з якого роздули філософську притчу, а другу одразу писали як сурьйозний роман, а получився пшик...

Оцінка 2/10
Рекомендація: не варто часу

3 листопада 2009 р.

Елизаров Михаил. Библиотекарь


Фантастичний роман
Бред, божевілля, мерзотність. Але я прочитав цей роман за добу. Це може сподобатись, або не сподобатись. Але це дуже якісна література. І байдужим цей роман вас точно не залишить.
Дія роману розвивається у нашій сучасності, нашій реальності. Але ніби у паралельному світі. Це світ людей які торкнулися таємниці могутніх артефактів... Книжок бесталанного советського письменника 60-70хх років. Ці "виробничі романи" мають якісь надзвичайні магічні властивості. І люди що торкнулися таємниці воюють, вбивають, інтригують, коять казна що заради них.
Кароче далі краще читати. Байдужими цей роман вас точно не залишить.

Оцінка: 7/10
Рекомендація: ну спробуйте, принаймні байдужим вас книга не залишить

1 листопада 2009 р.

Zombieland (2009)


Кіно. Фантастика, комедія, жахи
Цієї осені не так часто дивлюся кіно, часу мало, і ось дитина витягнула мене в кінотеатр. На мій смак дивитися було нічого. Тож довірився сину. Він обрав це кіно. Плюнув, пішов.
Холера ясна, а хороші фільми ще не розучилися знімати! Жанр кіна визначити досить важко, це однозначно комедія, комедія смішна, дотепна. Герої, епізоди, події, все викликає здоровий сміх. Розслабтеся, це не черговий "молодіжний ужастік з елементами комедії" це просто дуже смішна комедія. На сеансі просто відпочив, насміявся і вийшов у шикарному настрої.
Ну і канешно порадував Біл Мюрей у ролі.. Біла Мюрея)

Оцінка: 8/10
Рекомендація: так, шикарно піднімає настрій

Глаголева Екатерина. Повседневная жизнь во Франции во времена Ришилье и Людовика XIII


Є одна мега книжка яку я всім рекомендую до читання. Її має прочитати кожна освічена людина. Це книга Мішеля Пастурно "Повсякденне життя у Франції та Англії в часи лицарів круглого столу". І справа навіть не в тім що час та світ середньовіччя відкривається з нової несподіваної сторони. А в тім, що ця книжки показує ЯКОЮ ЦІКАВОЮ МОЖЕ БУТИ ІСТОРИЧНА РОЗВІДКА.
І ось росіянські книговидавці задумали новий проект. Ясна річ придумати щось нове не можна. Суцільний плагіат, ремікс та переспів. Я б все простив, як би не назва, коли у книжці метра гуманітарної історії та якоїсь московської дамочки у назві збігаюся дослівно перші шість слів! Більше того, започатковуючи цю серію першою у ній вони випустили саме книжку Пастуро. А потім в схожих обкладинках запустили компілятивні убожества всяких глаголевих.



Оцінка: 0/10
Рекомендація: навіть не брати в руки
Де скачати: не качати


А хто не читав, велкам: книжку Мішеля Пастуро можна скачати тут

30 жовтня 2009 р.

Олди, Валентинов. "Алюмен". Том. 2 . "Механизм пространства"


Дочитав "Механизм пространства" другий том з трилогії Алюмен Олді і Валентінова. Осьо моє враження після першого тому. Враження таке саме, добротна, якісна книжка від справжніх майстрів. Пропоную розділити зі мною задоволення від якісного твору та посміятися над цим уривочком:

Как-то, в очередной раз оставшись на мели, Ханс Христиан Андерсен решил всерьез заняться датским фольклором. Его, как патриота, огорчало пренебрежение высокомерных коллег-литераторов к легендам Отчизны. Стыдно вспомнить, но единственный сборник датских сказок издал не датчанин, даже не швед, а самый настоящий немец – Якоб Гримм, старший из братьев. Терпеть такое Андерсен был не намерен и, захватив обязательную веревку, в тот же вечер отправился в народ: слушать и записывать.
Вернулся он через десять дней, без веревки, башмаков и шляпы, зато с толстой тетрадью – и сел за работу. Задуманные им «Датские сказания из народных уст» предназначались для детей, дабы воспитать в них любовь к Родине.
Первый вариант был опробован на Каре-Непоседе, внуке привратника в особняке академика Эрстеда. Помешать не успели – Андерсен продекламировал Непоседе легенду, именовавшуюся «Замок Кровавой Руки». Результат озадачил всех, и прежде всего автора. Каре, шалопай и драчун, неделю ходил тих и молчалив, категорически отказывался ночевать один (деду пришлось потесниться в его каморке), а с закатом солнца боялся выглянуть на улицу.
Когда его спрашивали о причине, он начинал заикаться.
Следующую легенду гере Торвен решил выслушать лично, с глазу на глаз, понадеявшись на крепкие нервы и военный опыт. Выдержал, похвалил, однако перед сном попросил дочь, дабы та озаботилась принести в его спальню канделябр с полудюжиной свечей. Заснуть, впрочем, не удалось, даже с заряженным пистолетом на туалетном столике. Наутро, дождавшись прихода литератора, Зануда убедительно посоветовал ему не спешить и основательно поработать над стилем, дабы юные датчане в полной мере оценили глубины народной мудрости.

Zorikto




У серпні мав достатньо часу для культурної програми. Серед інших відвідав виставки у московському домі художників - легендарному ЦДХ. В цілому виставки та художні салони залишили дуже неприємне враження. Кітч, комерція та притензії на оригінальність. Ходили, дивилися на картіни різних "геніїв". Іноді було смішно, іноді бридко, а іноді просто боліли очі. На що малювати картину на яку неприємно дивитися?
Але серед цього жахливого зібрання була одна виставка, яка виправдала і сам похід і години блукання по залах ЦДХ. Там була виставка картин бурятського художника Зорікто Доржиєва. Шановні, це нечто. Я стояв біля кожної картини як загіпнотизований. Я не так добре знаюся на мистецтві, що б писати грамотні відгуки, але те що я побачив...
У кожній картині така глибина образів, така міфологічність. Я не знайомий з бурятською культурою, історією чи міфологією, але години проведені перед картинами цього мага?, шамана?, чарівника?. Я стояв і захоплено милувався картинами, повертався до раніше бачиних, знов стояв та дивився. Ні шановні це краса, це сила, це справжня магія.
Всі картини автора на сайті галереї Кханкхалаєв. Ще зверніть увагу на картини Жамсо Раднаєва. Ще один маг...
А тепер роботи що мені найбільше сподобалися: (мають бути під катом якщо ця фунція блогеру запрацювала)